Протидія домашньому насильству

Уповноважена особа ЗДО для здійснення невідкладних заходів реагування

у випадках виявлення фактів насильства та/або отримання заяв/

повідомлень від постраждалої особи/інших осіб -

практичний психолог Веселкова Світлана Юріївна

Що таке домашнє насильство?

Насильство в сім’ї – будь-які умисні дії фізичного, сексуального, психологічного чи економічного спрямування одного члена сім’ї по відношенню до іншого члена сім’ї, якщо ці дії порушують конституційні права і свободи члена сім’ї як людини та громадянина і наносять йому моральну шкоду, шкоду його фізичному та психічному здоров’ю (ст. 1 Закону України «Про попередження насильства в сім’ї» від11.11.2001 №2789-I)

Домашнє насильство означає всі акти фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, які відбуваються в лоні сім`ї чи в межах місця проживання або між колишніми чи теперішніми подружжями або партнерами, незалежно від того, чи проживає правопорушник у тому самому місці, що й жертва, чи ні або незалежно від того, чи проживав правопорушник у тому самому місці, що й жертва, чи ні. (ст.3 Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу із цими явищами)

Види насильства

Фізичне насильство:

Побої, стусани, штовхання
Перешкоджання вільному пересуванню
Примус до вживання алкоголю чи наркотичних речовин
Створення ситуацій, що несуть ризик чи загрозу життю та здоров`ю
Погрожування зброєю чи іншими речами, що можуть завдати фізичної шкоди
Позбавлення допомоги під час хвороби чи вагітності
Перевезення до іншого місця в межах країни чи за кордон шляхом обману або примусу

Психологічне насильство:

Погрози вбити чи скалічити (в тому числі дітей)
Словесні образи та приниження жестами й мімікою
Погрози відібрати дітей
Шантаж та маніпуляції, введення в оману для власної вигоди
Булінг (цькування, переслідування, залякування)
Постійний та цілковитий контроль
Зневага як до особистості
Постійна критика та насмішки
Безпідставні звинувачення та формування почуття провини
Обмеження у контактах із близькими та друзями, у виборі кола спілкування
Нехтування правом на честь та гідність
Безпідставні ревнощі, обвинувачення у зраді
Дискримінація через переконання, віросповідання, походження, статус
Примушування спостерігати за насильством над іншими людьми чи тваринами
Погроза позбавити житла або особистого майна

Сексуальне насильство:

Примушування до небажаних статевих стосунків
Торкання інтимних частин тіла без згоди
Змушення до статевого акту з іншою людиною
Примус до неприйнятних форм сексу, садистських практик
Нав`язування відвертого стилю одягу або поведінки всупереч твоєму бажанню
Примушування спостерігати за статевими актами між іншими людьми
Примушування до участі у створенні чи перегляді порнографічних матеріалів

Економічне насильство:

Позбавлення їжі та води
Обмеження доступу чи позбавлення житла
Пошкодження особистого майна
Перешкоджання у доступі до необхідних послуг
Позбавлення власних коштів, інших матеріальних цінностей
Майновий шантаж
Заборона працевлаштовуватись, навчатись
Примушування до жебрацтва

Заходи протидії домашньому насильству у випадку, якщо однією зі сторін є дитина

Нормативна база

Участь органів опіки та піклування, служб у справах дітей у сфері запобігання та протидії домашньому насильству стосовно дитини та за участю дитин

♦ До повноважень органів опіки та піклування у сфері запобігання та протидії домашньому насильству стосовно дитини та за участю дитини належать:

захист прав та інтересів постраждалої дитини, дитини-кривдника, у тому числі шляхом звернення до суду, представництва прав та інтересів дитини у суді при розгляді питань, пов’язаних із здійсненням актів домашнього насильства, зокрема про видачу обмежувального припису;
безпосереднє надання допомоги та захисту постраждалим дітям, дітям-кривдникам, які мають статус дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування;
розгляд у порядку, встановленому Сімейним кодексом України, питання про доцільність відібрання дитини або позбавлення батьківських прав стосовно дитини, якщо кривдниками дитини є батьки (усиновлювачі) або один із них;
розгляд у порядку, встановленому законодавством, питань про доцільність відібрання дитини в опікуна (піклувальника), прийомних батьків, батьків-вихователів, про звільнення особи від обов’язків опікуна (піклувальника) дитини, розірвання договору про патронат над дитиною, скасування рішення про влаштування дитини до дитячого будинку сімейного типу або до прийомної сім’ї у разі здійснення домашнього насильства стосовно дитини або за участю дитини;
надання згоди на отримання соціальних послуг постраждалою дитиною, дитиною-кривдником, якщо батьки, інші законні представники дитини є кривдниками або ухиляються від захисту прав та інтересів дитини;
надання згоди на внесення персональних даних про дитину, яка повідомила про вчинення насильства або є постраждалою особою, до Єдиного державного реєстру випадків домашнього насильства та насильства за ознакою статі, якщо батьки, інші законні представники дитини є кривдниками або ухиляються від захисту прав та інтересів дитини;
влаштування дитини в сім’ю патронатного вихователя у разі неможливості проживання дитини із своїми батьками, іншими законними представниками у зв’язку із вчиненням домашнього насильства стосовно цієї дитини або за її участі.

♦ До повноважень служб у справах дітей у сфері запобігання та протидії домашньому насильству стосовно дітей належать:

розроблення та виконання заходів із захисту прав та законних інтересів постраждалої дитини;
розроблення та виконання заходів із захисту прав та законних інтересів дитини-кривдника;
прийом та розгляд заяв і повідомлень про домашнє насильство стосовно дітей та за участю дітей, у тому числі повідомлень, що надійшли до кол-центру з питань запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі та насильству стосовно дітей;
інформування постраждалої дитини, її батьків, інших законних представників, якщо вони не є кривдниками дитини, про права, заходи та послуги, якими вони можуть скористатися;
інформування дитини-кривдника, її батьків, інших законних представників про права дитини, заходи та послуги, якими вони можуть скористатися;
влаштування дитини в центр соціально-психологічної реабілітації дітей, притулок для дітей служби у справах дітей, інші установи для дітей незалежно від форми власності та підпорядкування, в яких створені належні умови для проживання, виховання, навчання та реабілітації дитини відповідно до її потреб, а також здійснення контролю за умовами її перебування та надання допомоги у разі неможливості проживання дитини із своїми батьками, іншими законними представниками у зв’язку із вчиненням домашнього насильства стосовно цієї дитини або за її участі;
проведення профілактичної роботи з батьками, іншими законними представниками дитини із запобігання домашньому насильству стосовно дітей та за участю дітей;
порушення перед органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування питання про притягнення до відповідальності згідно із законом посадових осіб у разі невиконання або неналежного виконання ними обов’язків під час виявлення фактів домашнього насильства, роботи з постраждалою дитиною, дитиною-кривдником;
взаємодія з іншими суб’єктами, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству;
здійснення інших передбачених законодавством заходів у сфері запобігання та протидії домашньому насильству стосовно дітей чи за участю дітей;
звітування центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, про результати здійснення повноважень у цій сфері у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству (стаття 9 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству").

Права постраждалої дитини

Питання надання допомоги постраждалим дітям вирішують їхні батьки, інші законні представники дитини, а якщо батьки, інші законні представники дитини є кривдниками дитини або ухиляються від захисту прав та інтересів дитини, - органи опіки та піклування, у тому числі за зверненням родичів дитини (баби, діда, повнолітніх брата, сестри), мачухи або вітчима дитини, якщо вони не є кривдниками (частина сьома статті 20 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству").

Постраждала дитина має всі права постраждалої особи, реалізація яких забезпечується з урахуванням найкращих інтересів дитини, її віку, статі, стану здоров’я, інтелектуального та фізичного розвитку.

Якщо у зв’язку із вчиненням домашнього насильства стосовно дитини вона не може проживати із своїми батьками, іншими законними представниками, на час подолання причин і наслідків домашнього насильства дитина може бути влаштована до родичів, у сім’ю патронатного вихователя, до центру соціально-психологічної реабілітації дітей, притулку для дітей служб у справах дітей, інших установ для дітей незалежно від форми власності та підпорядкування, в яких створені належні умови для проживання, виховання, навчання та реабілітації дитини відповідно до її потреб (стаття 22 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству").

Обмеження щодо дитини-кривдника

З метою запобігання повторному вчиненню домашнього насильства та забезпечення виконання програми для кривдника дитину-кривдника може бути тимчасово влаштовано до родичів, у сім’ю патронатного вихователя або до установи для дітей незалежно від форми власності та підпорядкування, в яких створені належні умови для проживання, виховання, навчання та реабілітації дитини відповідно до її потреб.

У разі притягнення кривдника, зокрема дитини-кривдника, до кримінальної відповідальності судом на нього може бути покладено обов’язок пройти пробаційну програму відповідно до пункту 4 частини другої статті 76 Кримінального кодексу України.

Закон України про протидію домашньому на

Ліцензія на провадження освітньої діяльності

Завітайте до нашого садочка