РЕЖИМ ХАРЧУВАННЯ ДИТИНИ ВДОМА

Раціональний режим харчування сприяє зміцненню імунітету дитячого організму, нормальному росту та розвитку дитини. Такий режим харчування передбачає суворе дотримання часу прийомів їжі. Меню домашнього харчування має бути збалансованим та містити достатню кількістю білків, жирів, вуглеводів, мінеральних речовин, вітамінів, що сповна забезпечують енергетичні витрати дитячого організму.

Привчайте дитину :
- перед прийомом їжі обов’язково мити руки з милом, витирати їх індивідуальним рушником, самостійно сідати на стілець та підсовувати його до столу;
- під час прийому їжі охайно вживати тверду їжу; відламувати хліб маленькими шматочками, заїдати його рідкою їжею (суп, борщ тощо); самостійно їсти ложкою з тарілки, пити з чашки; не обливатись;
- після прийому їжі користуватися серветкою, вставати зі стільця.

Якщо дитина харчується у дитячому садку, відкоригуйте режим харчування вдома, урахувавши поживну цінність їжі, що подається у дошкільному закладі, та часи прийому їжі.

Формуйте у дитини культурно-гігієнічні навички під час вживання їжі. Навчайте малюка підтримувати чистоту навколо себе, бути охайним. 

Обговорюйте з дитиною правила розпорядку, пояснюйте їй, що і як треба робити. При цьому важливо виховувати у дитини культуру поведінки, розвивати мовлення, вміння орієнтуватися у навколишньому світі: 
- привчати розуміти призначення й основні якості предметів побуту, називати їх (тарілка велика, маленька, глибока, мілка тощо), вчити розуміти і називати дії з предметами (з чашки п’ють, ложкою їдять тощо);
-виховувати слухняність, пошану до дорослих;
- заохочувати висловлювати прохання;
- навчати словам ввічливості.

Подбайте про те, щоб посуд, з якого їсть дитина, завжди був чисто вимитим, їжа свіжою, щойно приготованою. Свіжі овочі та фрукти перед вживанням обдавайте окропом для знищення патогенних мікроорганізмів.

         

ЯК ЗАПОБІГТИ ХАРЧОВИМ ОТРУЄННЯМ

Щоб запобігти інфекційним захворюванням та харчовим отруєнням, дотримуйтесь таких простих правил:

 -       Ретельно мийте усі овочі і фрукти перед тим, як подавати до столу сирими.

-       Прищеплюйте дитині любов до чистоти. Привчайте її мити руки з милом перед вживанням їжі, після відвідування туалету, повернення з прогулянки. 

-       Мийте руки з милом перед приготуванням їжі. 

-       Не зберігайте разом продукти, що їдять сирими, і ті, що підлягають кулінарній обробці. 

-       Ніколи не кладіть бутерброди, пиріжки, сир, ковбасу, печиво у пакет, де побували овочі, фрукти, ягоди чи яйця, навіть якщо цей пакет здається абсолютно чистим. 

-       Дбайте про те, щоб їжа для дитини була щойно приготованою, свіжою. Не готуйте їжу «із запасом». 

-       Не купуйте продукти, якщо не впевнені у їхній якості, з простроченими термінами зберігання, пошкодженою упаковкою. Дотримуйтесь умов та строків зберігання продукту, зазначених на його упаковці. 

-       Не купуйте продукти харчування на стихійних базарах. Ви маєте право вимагати у продавця документи, що підтверджують якість та безпеку продуктів. 

-       Не вживайте незнайомі гриби, ягоди, трави. Смертельно небезпечними можуть бути старі або зіпсовані гриби. Не готуйте страви з грибів дітям. 

-       Не беріть у дорогу продукти, що швидко псуються (ковбасні, молочні, кулінарні, кондитерські вироби або інші продукти, які потребують зберігання у холоді). 

-       Не використовуйте для пиття, приготування їжі та миття посуду воду з річок, озер, незнайомих підземних джерел тощо.

​

НЕ ЗАБУВАЙМО ПРО ВІТАМІНИ

У зимовий період раціон малюка має бути висококалорійним, вміщувати багато білків, вуглеводів і вітамінів. Рис, гречана та вівсяна каші, біле куряче й індиче м'ясо, риба, нежирні свинина і яловичина мають складати основу харчування.

          І звісно ж, не можна забувати про овочі і фрукти. Холодної пори найважливішим є вітамін С, який захищає дитячий організм від застуди. 
          Аби максимально зберегти цінні речовини в овочах, варіть їх не надто довго. Найбільш корисними фруктами взимку вважаються ківі, лимон, апельсин, грейпфрут і мандарин. Якщо у малюка діатез чи алергія на ці фрукти, замінити їх можуть морожені ягоди: суниці, малина, чорна смородина, аґрус.

​

ЦИТРУСОВІ В РАЦІОНІ ДОШКІЛЬНИКА

Вітамін С не виробляється організмом людини, тому має надходити до нього з їжею щодня. Найвідомішим джерелом цього вітаміну є цитрусові. Вони зберігають вітамін С протягом тривалого часу, хоча більшість фруктів втрачають його після одного-двох місяців зберігання. Оскільки сезон цитрусових вже в розпалі, рекомендуємо включити ці фрукти до раціону дошкільників.

Загалом у світі нараховують понад 60 виді цитрусових, але не всі з них використовують у їжу. Бергамот, наприклад, використовують як ароматизатор.

Хімічний склад та енергетична цінність

Хімічний склад цитрусових схожий. Їхній м’якуш є джерелом білків, вуглеводів, органічних кислот, вітамінів, макро- та мікроеле ментів.

Цитрусові містять найбільшу кількість пектину серед усіє плодово-ягідної сировини. їхні харчові волокна на 60-70% складаються з пектину. У більшості видів цитрусових серед органічних кислот домінує лимонна кислота. Вона сконцентрована у м’якуші плодів. У лимонах кількість лимонної кислоти становить до 8%. Значно менше її в апельсинах та мандаринах — 0,6 – 2%. На сьогодні в цитрусових виявлено 15 органічних кислот.

Цитрусові містять вітаміни С, Е, Р, РР, групи В — В1, В2, В5, В6 В9. Окрім того апельсини та мандарини містять вітамін А. При цьому апельсини вирізняються вмістом вітаміну Н, а мандарини — вітаміну В4. Вміст макро- та мікроелементів у всіх цитрусових майже одна­ковий. Вони містять, зокрема: калій, кальцій, фосфор, натрій, магній, залізо, цинк. При цьому апельсини та лимони ви­різняються вмістом сірки, хлору, бору та фтору, а мандарини — селену. Серед усіх мінеральних речовин у цитрусових най­більше калію — 35-49%. Його концен­трація залежить від місця вирощування плодів.

Корисні властивості

Корисні властивості цитрусових зумовлені їхнім хімічним складом. Завдяки вмісту вітаміну С вони сприяють зміцненню імунної системи дитини, а отже — захищають її від дії неспри­ятливих чинників довкілля, вірусних та бактеріальних інфекцій. Учені довели, що щоденне вживання склянки мандаринового соку натщесерце захистить від гострих респіраторних вірусних інфекцій, а після важких інфекційних захворювань сприятиме відновленню імунної системи.

Однак не можна вживати свіжі апельсини та манда­рини або сік цих плодів натще тим, хто має підвищену кислот­ність шлункового соку!

Окрім того, цитрусові виводять з організму токсини, шла­ки та солі важких металів, очищують та відновлюють печінку. Саме тому лікарі рекомендують вживати їх після тривалого лікування ан­тибіотиками.

Лимони стимулюють вироблення шлункового соку та ензи­мів у шлунку, що сприяє засвоєнню організмом дитини кальцію й за­ліза. Також, незважаючи на значний вміст лимонної кислоти, лимо­ни рекомендують вживати для зниження кислотності шлункового соку.

Розведений водою сік лимона є чудовим антисептиком. Саме тому його використовують для дезінфекції ротової порожнини в разі стоматитів, ангіни та фарингіту.(Але зважайте:лимонна кислота негативно впливає на емаль зубів).

Ефірну олію лимона використовують як засіб для дезінфекції приміщення завдяки значному вмісту фітонцидів. При цьому запах лимона сприятливо впливає на працездатність мозку дитини.

Свіжі апельсини або сік з них вживають натще для поліпшен­ня апетиту, активізації роботи шлунково-кишкового тракту. При цьому пектини, що містяться в апельсинах, потрапляючи до ниж­ніх відділів кишківника, зижують pH середовища та зменшують бродіння. Лікарі-гастроентерологи рекомендують вживати кілька ски­бочок апельсина разом із жирною їжею. Адже апельсини стиму­люють виділення жовчі, а отже — сприяють ліпшому перетрав­люванню жирної їжі. Завдяки значному вмісту інозиту апельсини запобігають атеросклерозу та ожирінню печінки, поліпшуючи жи­ровий і холестериновий обміни. Ці цитрусові також розріджують кров.

Апельсини регулюють водно-сольовий баланс в організмі, зменшують набряки різного походження. Достатньо з'їдати один апельсин перед сном, аби вранці прокидатися без набряків і синців під очима.

За підвищеної температури тіла мандарино­вий сік втамує спрагу та зменшить біль у суглобах і кістках.

Свіжий та тонізуючий аромат ефірної олії апельсинів значно поліпшить настрій дитини.

​

Рекомендації для батьків

(за матеріалами Цифрового видавництва MCFR)

Якщо дитина відмовляється від їжі

Не можна змушувати дитину їсти або доїдати, тиснути на неї, зумовлювати почуття провини. Це формує у дитини негативне ставлення до харчування та до дорослого, який примушує її доїдати.

Не слід обіцяти дитині щось в обмін на з’їдену страву: «Якщо з’їси — куплю!», «Їж, а то Марійка з’їсть», «Не з’їси тарілку борщу, не підеш на прогулянку». Погрози та ультиматуми малоефективні, вони лише зменшують цінність їжі та значущість процесу її споживання.

Не варто вмовляти, залякувати чи відволікати дитину іграшками, читанням книг, іграми тощо, аби вона з’їла порцію. Це може спричини порушення харчової поведінки.

Не можна перегодовувати дитину. Дитина з’їдає стільки, скільки потребує її організм у певному віці.

Слід зрозуміти, чому дитина має поганий апетит або гостро реагує на їжу. Часто відмова від їжі та погіршення апетиту залежать не від якості або смаку страв, а від інших чинників — нежитю, поганого відчуття запахів, некомфортних умов, конфліктних чи стресових ситуацій.

Варто проконсультуватися з педіатром, якщо дитина страждає на дисбактеріоз. Надмірну перебірливість в їжі може зумовити неприємний досвід вживання страв чи продуктів, після яких у дитини з’являлися больові відчуття.

Можна застосовувати прийом «активного слухання», якщо дитина відмовляється від їжі через втому чи поганий настрій. У такому разі дорослий має показати дитині, що розуміє її переживання:

• запропонувати допомогу, озвучити відчуття, стан дитини — «Ти стомилася, тобі сьогодні складно, тому я тобі допоможу, погодую тебе»;

• відтермінувати прийом їжі — «Не хочеш їсти, бо засмучений, — відпочинь, поїси пізніше».

Результатом мудрої, стриманої поведінки дорослого стане те, що дитина передумає та почне їсти.

 

Рекомендації для батьків

(за матеріалами Цифрового видавництва MCFR)

Аби поліпшити апетит дитини

Не варто садовити дитину під час приймання їжі спиною до дверей, таке розташування спричиняє тривожність та погіршує апетит. Потреба в безпеці — базова. Від того, чи задовольнить її дитина чи ні, залежить її загальне самопочуття, зокрема бажання їсти.

Слід увімкнути приємну тиху музику, яка подобається дитині. Це дасть змогу підвищити її апетит, задати певний ритм рухів.

Варто стежити за температурним режимом. У приміщенні, де їсть дитина, не має бути душно чи спекотно, адже це знижує апетит.

Не можна примушувати дитину сидіти за столом в очікуванні їжі — це її швидко втомлює та негативно позначається на процесі харчування.

Під час годування дитини слід уникати негативних емоцій та неприємних розмов.

Не варто сварити дитину перед та під час прийому їжі, адже атмосфера під час харчування має бути спокійною та приємною.

Не можна виправляти помилки дитини в грубій та різкій формі: «Не плямкай!», «Як ти тримаєш виделку?!», «Не криши!» тощо. Це негативно позначається на апетиті дитини та її ставленні до харчування.

 

Пам’ятка для батьків

 (за матеріалами Цифрового видавництва MCFR)

Як сформувати харчову поведінку дитини

Починайте з себе. Найліпший спосіб сформувати або скорегувати звички дитини — продемонструвати бажану модель харчової поведінки на особистому прикладі. Пам’ятайте, що дитина наслідує поведінку батьків. Критичне мислення й усвідомлений підхід до харчування дитина сформує протягом підліткового віку, однак до цього часу вона ризикує стати залежною від солодкої, жирної або калорійної їжі.

Дотримуйтеся режиму харчування. Дієтологи рекомендують розділяти прийоми їжі на чотири — шість разів. Перерва під час прийомів їжі для дитини не має перевищувати чотирьох годин: у такому разі організм не отримує сигналу накопичувати поживні речовини «про запас» і ефективно витрачає енергію. Наскільки суворим буде режим харчування залежить від індивідуальних особливостей дитини, її самопочуття і сімейних обставин. Однак надмірна увага до часу вживання їжі може спричинити додаткову стривоженість та занепокоєння, що негативно впливають на апетит й ефективність засвоєння їжі.

Подавайте їжу в призначеному для цього місці. Зазвичай сім’ї їдять на кухні. Однак у деяких родинах заведено накривати стіл у вітальні, користуватися столовим текстилем, вишуканим посудом і приборами. Також є сім’ї, які збираються поїсти у вітальні, але не заради естетики спільного прийому їжі, а щоб влаштуватися біля телевізора. Від ставлення сім’ї до процесу прийому їжі залежать харчові звички дитини.

Урізноманітнюйте раціон дитини. Не кожна сім’я може придбати дорогі сорти м’яса та риби. Однак усі мають змогу чергувати продукти харчування: м’ясо куряче й яловиче, рибу хек і мерлузу, субпродукти і морепродукти. Не готуйте для дитини її улюблену страву дуже часто, ліпше запропонуйте спробувати щось нове. Завдяки цьому в дитини формуватиметься смакова цікавість. Також обговорюйте структуру страви, її консистенцію, колір, аромат, історію. Усе це разом із вживанням їжі поповнить словниковий запас та поглибить ерудицію дитини.

Подавайте страви та сервіруйте стіл естетично. Красиво прикрашена ароматна страва інтенсивніше стимулює зони головного мозку, що активізують механізми травлення. Оригінальність подачі може вмотивувати дитину спробувати новий продукт. Давайте дитині змогу брати участь в оформленні страв, адже це поліпшує естетичний смак і є проявом турботи про тих, для кого готують їжу.

Давайте дитині змогу самостійно визначати улюблені страви. Часто дитина змушена дотримуватися харчових звичок батьків. Наприклад, можливо їй і смакувала б гречана каша, але тато демонструє до цієї страви відверту відразу. Навряд чи після негативного коментаря дитина поставиться до каші неупереджено. Тому давайте дитині змогу самостійно робити вибір, прислухатися до власних смакових уподобань. Вона має відчувати, що її думку та бажання враховують. У такому разі дитина поважатиме та сприйматиме уподобання інших людей, обстоюватиме власні погляди. Пропозицію вибору формулюйте на основі додаткової альтернативи, при цьому основну страву лишайте незмінною. Наприклад, кисломолочний сир — основна страва, а дитина може обрати ягоди або фрукти, які до нього додати. Інший приклад — дитина самостійно вирішує, у якому вигляді їстиме картоплю: як пюре або шматочками.

Не перегодовуйте дитину. Кладіть на тарілку невелику порцію їжі. Якщо дитина відчує, що ще голодна, вона попросить добавку. Так дитина навчиться самостійно визначати міру ситості. Якщо на тарілці залишається їжа, а дитина відмовляється доїсти, не змушуйте її. Навіть якщо запасу з’їдених продуктів недостатньо, щоб накопичити необхідну кількість енергії, дайте змогу дитині самостійно регулювати цей процес. За такого стилю харчового виховання вдома не повинно бути печива і цукерок, якими дитина може швидко поповнити запас калорій.

Не робіть із їжі винагороду. «Солодкі» заохочення можуть стати вагомою перешкодою для формування здорових харчових звичок. Дитина має отримувати солодощі разом з іншими стравами як невід’ємну частину свого раціону, а не як винагороду за особливі заслуги чи щоб відволіктися від пустощів. Демонструйте дитині шанобливе ставлення до їжі і до тих, хто її приготував, однак не створюйте культ їжі.

Обговорюйте корисні та шкідливі властивості продуктів харчування. Дитина вивчає навколишній світ завдяки спілкуванню з батьками. Якщо вона може ставити запитання, чути відповіді та роздуми значущих дорослих, якщо дорослі стимулюють формування у дитини критичного ставлення до різних питань, то на неї не вплине ані «зомбування» рекламою, ані маніпуляції маркетингових технологій.

Формуйте адекватну харчову поведінку дитини. Використовуйте для цього рольові ігри, зокрема «У кухаря» або «У кафе», продуктивні види діяльності — малювання або ліплення, чи тематичні інтерактивні бесіди з переглядом фото- і відеоматеріалів.

 

Не хворійте на сальмонельоз!

            Сальмонельоз – гостре кишкове захворювання, яке виникає при споживанні продуктів, уражених мікроорганізмами з роду «сальмонела». Зустрічається як у вигляді групових епідемічних спалахів (коли одночасно хворіє велика кількість людей) так і у формі поодиноких випадкі. Сальмонели широко росповсюджені в природі, основним місцем їх знаходження є кишечник тварин і людини.          Особливе епідеміологічне значення має здатність сальмонел не тільки досить стійко зберігатися, а й розмножуватись в продуктах харчування. Найбіль інтенсивно сальмонели розмножуються при температурі 37ºС. В м´ясних, молочних продуктах, холодці, бульоні окремі сальмонели розмножуються в умовах кімнатної температури. При температурі 5ºС розмноження сальмонел повністю припиняється.

            Порушення режиму обробки є найчастішою причиною харчових сальмонельозів. В процесі кулінарної обробки сальмонели гинуть при кип´ятінні – миттєво, 80ºС – через 2 – 3 хв., 70ºС – 5 – 10хв., 60ºС – через годину.            Для повного знезараження м´яса необхідно, щоб всередині шматків була температура не нижче 80ºС і утримувалися на цьому рівні не менше 10хв. При оптимальній для розмноження мікробів температура 20 - 37ºС через 4 – 6 годин незначне зараження продуктів перетворюється на масивне забруднення. Навіть при масивному обсіменінні сальмонелами м´яса, молочних та інших продуктів помітних змін їх кольору, запаху, смаку, консистенції не спостерігається.

            Джерелом інфекції є різні тварини: рогата худоба, свині, вівці, коні, собаки, коти, гризуни, птиця, особливо водоплавна (качки, гуси). Можливо також зараження від людини-носія сальмонел. Збудників хвороб переносять мухи, таргани, оси. Вода і лід з невпорядкованих водойм можуть стати причиною зараження їжі. Найчастіше сальмонельоз у людей виникає у результаті споживання зараженого м´яса і м´ясних продуктів, при цьому велике значення мають способи кулінарної обробки м´яса. Найбільшу небезпеку становлять м´ясні вироби з фаршу, ліверні та кров´яні ковбаси, поштети, холодець. Захворювання може виникнути при споживанні інфікованого молока, м´яса птиці, яєць та виготовлених з них виробів. У яйцях здорової птиці, як правило, не буває мікробів, вони добре зберігаються у прохолодному сухому приміщенні. Джерелом зараження може бути риба та страви з неї: риба горячого коптіння, оселедці пряного посолу, смажена риба, вироби з рибного фаршу тощо. Найчастіше харчові сальмонельози спостерігаються у весняно-літній період. Інкубаційний період – час від потрапляння в організм людини збудників до появи ознак захворювання, триває від 2 годин до 3 діб (частіше 6-18 годин). Чим інтенсиніше накопичення сальмонел у продукті, тим коротший інкубаційний період.

            Захворювання звичайно починається гостро з підвищенням температури 38-40ºС, з´являється головний біль, слабкість, втрата апетиту, біль в суглобах, інколи хворого морозить. Далі приєднується біль в животі, нудота, майже безперервне блювання, пронос (іноді до 10-15 разів на добу). У випорожненях можуть бути домішки слизу і навіть прожилки крові. Хвороба триває 3-7 днів. У дітей та осіб похилого віку переважає тяжкий її перебіг. У більшості випадків наступає одуження, але бувають смертельні випадки. Нерідко спостерігаються ускладнення – гастроінтеріт, холецестит та ін.       Післяперенесеного захворювання людина може стати бактеріоносієм. Бактеріоносійство може тривати від 5 до 8 років. Зараження сальмонелами не завжди веде до розвитку захворювання. Воно може обмежитися безсимптомним носійством. Епідеміологічне значення бактеріоносіїв визначається перш за все можливістю заражати харчові продукти, особливо якщо вони працюють в закладах громадського харчування.

            Для попередження сальмонельозів здійснюється комплекс ветеринарно-санітарних, медико-санітарних та протиепідемічних заходів. Проводиться оздоровлення худоби та птиці в господарствах, суворий санітарно-епідеміологічний нагляд за станом худоб, що поступає на забій, і за дотримування технологічного процесу призабої, експертиза м´яса.

            Здійснюється постійний нагляд за здоров´ям осіб, що працюють на харчових об´єктах, перевірка їх на носійство сальмонел.

            Основне профілактичне правило, яке слід обов´язково виконувати: всі м´ясні страви і яйця треба піддавати необхідній термічній обробці. Страви з яловичини, свинини, риби слід ретельно варити, парити, смажити краще невеличкими шматочками. Температура всередині м´ясних виробів має бути не нижче 75-80ºС. Готуючи холодень, зварене м´ясо, після відділення від кісток і подрібнення слід залити бульоном і повторно прокип´яти протягом 10 хв., готову страу швидко остудити і зберігати при температурі 4-8ºС не більше 12 годин. На всіх етапах виготовлення та зберігання продуктів слід використовувати холод, який хоч і не знищує сальмонели, але різко знижує інтенсивніст їх розмноження. Не можна готувати їжу на багато днів. Страви, які зберігалися після приготування в теплому приміщенні (без охолодження) перед вживанням необхідно прокип´ятити. Страви, які перед вживанням повторно не проварюються: холодець, заливне, салат, венигрет слід готувати в невеликій кількості, щоб з´їсти за один раз. Законом для кожного повине бути ретельне миття рук з милом перед виготовленням і пийманням їжі, після відвідування таулету. Морожене м´ясо слід розморожувати не у воді, а на повітрі. Молоко та молочні продукти в літню пору року слід вживати тільки після термічної обробки. Не можна допускати стикання хлібо-булочних виробів з немитими овочами. Їх треба загортати в папір або класти в поліетиленовий пакет. Всі овочі, фрукти, ягоди, зелень перед вживання необхідно добре мити. Воду слід пити тільки кип´ячену.

            При появі найменших ознак захворювання – порушенні роботи кишечника, нудоти, блювання, навіть без підвищення температури, слід негайно звернутися до лікаря. Самолікування недопустиме. 

​